Факти слободи Нова Водолага.

  • 09.08.18
  • 15
  • 0

За переписом 1722 року в слободі було 681 двір, у 1730 році — 4900 жителів. Тоді ж, у 1732 році тут працювало вже дві церковнопарафіальні школи, а 1749 року відкрито слов’яно-латинське училище. Багато жителів слободи займалось ремеслом і торгівлею.

Ремісники вичиняли шкіри, виготовляли лимарські вироби, шили взуття, одяг і головні убори, займались винокурінням. Розвивалось домашнє виробництво сільськогосподарських знарядь і запасних частин до них, столярних та бондарних виробів У 1780 році в слободі було 18 кузень, 34 винокурні котли. На базі багатого родовища цінної глини розвинулось гончарне виробництво.
З другої половини XVIII століття на Слобожанщині розвивалося шовківництво. Центром його стала Нова Водолага. Тут було збудовано шовковий «завод», який мав приміщення для розведення шовкопрядів, а також устаткування для мотання шовку. 
У 1773 році Катерина II, одержавши рапорт губернатора Слобідської губернії генерал-поручика Щербініна, писала йому про своє задоволення розвитком шовківництва на Україні. Вона зазначала, що казенна слобода Нова Водолага дуже зручна для шовкового виробництва, що у Білевській кріпості є тутові сади і що, враховуючи це, вона видає указ про передачу Нової Водолаги з її слобідками до управління Щербініна для посилення розвитку шовкового виробництва. Указ зобов’язував Катерининську провінціальну канцелярію подавати Щербініну всіляку допомогу щодо піднесення шовківництва.
Уже в 1780 році Нова Водолага мала 20 м’ясних комор, 51 шевську лавку; в красному і соляному рядах налічувалось 22 торговельні комори і 26 сінних лавок. «Тут є крамниці, в яких завжди можна знайти потрібний крам: паперовий, шовковий, бакалійний»,— писав академік Гільденштедт.
З другої половини XIX століття Нова Водолага стала центром волості, до якої належало 17 населених пунктів.
Як свідчать документи, в 1857 році в казенного селянина Івана Абдули був пивоварний завод. На початку XX століття промисловці і торговці Абдули вже володіли механізованим вальцьовим млином, крупорушкою та кількома хлібопродуктовими крамницями. Другий вальцьовий млин належав купцеві Донченку, який також торгував хлібом.
За статистичними відомостями у 1885 році на 1159 дворів, в яких жило 6767 чоловік, припадало 1309 десятин землі, в тому числі 814 десятин орної.
У 1892 році тут було 7806 жителів. У 1874 році було відкрито двокласне чоловіче і однокласне жіноче земські училища. У 1892 році — Миколаївське двокласне і в 1894 — однокласне училища. За даними перепису 1897 року, письменних людей у Новій Водолазі було: чоловіків — 27,5 %, жінок — 6,3 %.
4 березня 1921 року виконком волосної Ради прийняв постанову про побудову приміщення театру, а 17 квітня того ж року — про будівництво літнього театру. В січні 1922 року економічна нарада при волвиконкомі розглянула питання про електрифікацію Нової Водолаги.
У 1923 році утворено Нововодолазький район, до складу якого увійшло 19 сільрад з 98 населеними пунктами.
За допомогою шефів у 1925 році тут збудовано електростанцію, що була однією з перших сільських електростанцій у Харківській області.
В 1920—1921 рр. в Новій Водолазі діяли лікарня і медична дільниця. В лікарні працювало 18 чоловік медичного персоналу, в тому числі лікар, 2 фельдшери і акушерка. В медичній дільниці працювали лікар, 4 фельдшери і акушерка.
У липні 1920 року в Новій Водолазі на базі старих шкіл створено 4 семирічні трудові школи. Трудовій школі №1 присвоєно ім’я Т. Г. Шевченка. З 1 вересня 1920 року в усіх школах запроваджено викладання українською мовою. Того ж року відкрито дитячий будинок, в якому було 60 дітей. В 1921 році почала діяти профшкола сільськогосподарського машинобудування.
В 1920 році було відкрито масову бібліотеку, в тому ж році в школі відбулась перша демонстрація кінофільму. В 1921 році створено районний сільбуд, який став центром культурно-освітньої роботи в районі.
За роки довоєнних п’ятирічок у Новій Водолазі збудовано нові промислові і комунальні підприємства: ходовий завод, цегельню, пекарню, розширено електростанцію, потужність якої у 1928 році досягла 28 кіловат. Підприємства промислової кооперації випускали різноманітну продукцію: цеглу, меблі, діжки, одяг, взуття, посуд, продовольчі товари та інші вироби.
Проміжна залізнична станція Водолага була відкрита у 1927 році. А у 1974 році станція була електрифікована постійним струмом під час електрифікації лінії Мерефа — Власівка.

 

Джерело: https://www.facebook.com

Опубликовано в История Последнее изменение 09.08.18

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить