Світлій пам’яті моєї учениці присвячується

  • 22.04.14
  • 2957
  • 0

У тиші й задумі час від часу переглядаю світлини мого останнього випуску 2011 року, вкотре вдивляюся в усміхнені, відкриті, втаємничені обличчя моїх дітей.

У пам’яті спливають найприємніші моменти насиченого шкільного життя: ось Ваня Голод «запалює» глядацьку аудиторію на шкільному талант-шоу, а ця світлина зафіксувала емоційний «вибух» переможниці Міжнародного мовно-літературного конкурсу Тані Корженко, а на цьому фото  моя донечка Маринка декламує вірш на Всеукраїнському конкурсі-фестивалі у Луцьку, а це – наші медалісти Аліса Машкіна й Саша Кобзев… А в цю світлину я вдивляюся по-особливому: на ній тендітна красуня Каринка Ступак, яка неодноразово презентувала наш класний колектив на шкільних і районних мистецьких конкурсах. Ось вона артистично перевтілюється в образ справжньої принцеси, а тут дівчинка виконує пісню «Мама» на конкурсі «Ми-слобожани».

Не можу нічого вдіяти, сльози стікають потічками – крап, крап! Душа, мов та пружина, стискається від болю й щему, вона ятриться й плаче від непоправної втрати. Майже рік минув від дня смерті Каринки. Та ніби вчора я її бачила… Як завжди, усміхнена, привітна,позитивна, сонячна. Ще здалеку привіталася: «Добридень, Людмило Вікторівно!». «Як справи, Карусько?» (так лагідно ми її називали). – «Усе добре!».
Згадую: дівчинка дуже любила життя, завжди випромінювала оптимізм, великодушність і добро. Її серце було ніжним і щирим, відкритим до всіх, таким всеохоплюючим. Вона навіть гнівалася якось по-дитячому. Каринка була товариською, шанобливою, людяною, відвертою, комунікабельною, веселою. Перед її душевною магією пасували навіть затяті песимісти. Карина захоплювалася англійською мовою, мала витончений смак, свою точку зору, чуттєво читала інтимну лірику. Любила й тонко відчувала прекрасне, віршувала. Ось розгортаю її зошит. Читаю: «Треба радіти просто тому, що ти живеш, насолоджуєшся кожним прожитим днем, адже час спливає так швидко».
Приємною несподіванкою особисто для мене був вступ дівчинки до Харківської гуманітарно-педагогічної академії (музичне відділення). Друзі й колишні однокласники жартома і всерйоз називали її зіркою, артисткою. Та не судилося Каринці виступити на великій сцені.
Ніхто й дотепер не може збагнути й усвідомити, що нашої красунечки, сонечка, промінчика немає. Єдине, що нам залишається, - пам’ятати про Каринку, яка понад усе любила життя.
Красунечко з тонко окресленим обличчям, завжди усміхненими сірими очима, ти назавжди залишишся з нами у спогадах, снах, вічності.
Світла тобі пам’ять!

Класний керівник Л.Цяцька


Від однокласників
Щира молитва звучить із вуст друзів і рідних за упокій твоєї душі.  Не віриться… Так безглуздо обірвалося життя найжиттєрадіснішої дівчинки класу. Уже й рік минув, але і досі ми тебе чекаємо на кожній зустрічі з однокласниками. Вічна і нетлінна пам’ять, Каринко.

Завжди твій 11-В

Водолазький кур'єр випуск № 16 від 19.04.2014 р.
Опубликовано в Новая Водолага Последнее изменение 22.04.14

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

Новости из социальних сетей

Медиа

  1. Случайное фото
  2. Случайное видео

Авторизация