За що гравці і вболівальники люблять футбол? За його граціозність і красу. За неперевершену і унікальну майстерність футболістів. За своєрідну ауру, що панує на стадіоні. За запеклі баталії на полі і непередбачуваність поєдинків. За дух справжньої чоловічої боротьби і, звичайно ж, за неймовірну радість перемог.

Сьогодні гостем «Водолазького кур’єра» є людина, яка не уявляє себе без футболу і для якої ця захоплююча гра стала дійсно частиною життя. Знайомтесь, Ігор Шишка. Незважаючи на свій вік, він уже має і чималий досвід гри в футбол, і досвід тренера, і... Втім, почнемо все по порядку.

- Ігоре Володимировичу, кажуть, прихильність до футболу у хлопчаків зароджується в той момент, коли нога вперше торкнулася м’яча. Скажіть, коли Ви відчули, що футбол - це Ваше справжнє захоплення?
- Народився я у Новій Водолазі, а селище наше, як відомо, славиться футболістами. Тож коли почав навчатися у гімназії (нині це ліцей №3) із задоволенням спостерігав, як грають у футбол старші хлопці. Спробувати вийти на поле наважився не відразу. На той час у мене було багато захоплень. Спочатку відвідував і нашу славнозвісну «Вербиченьку», і гурток малювання у дитячій школі мистецтв, спробував і танцювати,
і майстерність дзю-до у спортивній школі опанувати. Не знаю, можливо, я і далі б витав у лабіринті дитячих захоплень, якби у другому класі не прийшов одного разу на заняття з футболу у дитячу юнацько-спортивну школу. Мене привітно зустрів тренер Валентин Вікторович Водка. Він і вивів вперше на поле. Ця гра мені сподобалась і футбол я вже не залишав. Спочатку наша дитяча футбольна команда брала участь у змаганнях невисокого рівня. Та це було не головне. Набагато важливішим стало те, що тут ми відточували свої навики, вчилися бути однією командою, пізнавали, що таке дружба, взаємовиручка і допомога.
- Це була Ваша перша сходинка у світ футболу. А наступна?
- Дещо згодом, в старших класах, мене і мого шкільного товариша Владислава Кузьоменського запросили у дорослу футбольну команду «Альфредо-Січ». Президентом команди був, на жаль, уже нині покійний Анатолій Юхимович Сич.

alfredo

Ця команда була уже набагато сильнішою і Нову Водолагу ми представляли на обласному рівні. У ній грали чудові футболісти Азер Алієв, Сергій Щербина, Костянтин Персій, Денис Єрьомін, Андрій Петько, Юрій Клименко, Іван Следь та, на жаль, нині покійний Олександр Хільченко. У 2006-2008 роках ми брали участь у першості Харківської області і найвищим досягненням команди став вихід у півфінал кубку.

kvadr2

Запам’ятався мені і 2008 рік. У новостворену команду «Квадр» мене запросив тренер Ігор Золочевський. Гравцями були мої однолітки, друзі, то ж ми відразу відчули дух командної гри і те, що футбол - мова, яка об’єднує людей.

kvadr

- Якими ж були ваші перемоги у «Квадрі»?
- Радісними. Ми вибороли перемогу у юніорській першості Харківської області. З великою повагою назву тодішній склад команди: Костянтин Золочевський, Микита Черних, Максим Лиганенко, Володимир Штепа, Дмитро Деревянко. Потім була участь у обласних і всеукраїнських поєдинках. Згадуючи той час, коли ми виходили на поле, зараз відчуваю ностальгію і серце огортає приємний щем. Ми були дійсно командою.
У «Квадрі» я грав три роки, хоча на той час уже навчався у Харківському національному університеті ім. В.Н.Каразіна.
- І який же факультет Ви обрали?
- Батьки порадили обрати, так би мовити, серйозну професію. З дитинства мені дуже подобалася географія. І я вступив на геолого-географічний факультет. До речі, я не шкодую, що обрав цю професію. Деякий час я успішно поєднував навчання в університеті із грою у футбол.
- І не тільки з футболом. Ми знаємо, що саме на цей час припадає Ваше захоплення футзалом.
- Так, в університеті основний вид спорту - це футзал (зараз ХНу ім. В.Н. Каразіна є бронзовим призером чемпіонату Європи з футзалу серед університетів). Формат цієї гри - п’ять на п’ять гравців. І я серйозно нею захопився. У нас були висококваліфіковані тренери: майстер спорту міжнародного рівня, віце-чемпіон Європи з футзалу Віталій Олександрович Чернишов, а також Юрій Миколайович Дуднік, Юрій Михайлович Петренко.
- І якими ж найбільш вагомими стали на той час Ваші досягнення ?
- Я грав у збірній команді університету, брав участь у студентському Чемпіонаті Євро-2012, що проходив у Польщі.

-А як складалося Ваше спортивне життя у по-дальшому?
-У 2013 році закінчив університет і вступив до Академії фізкультури (спеціальність - футбол), де навчався заочно і паралельно працював у футбольному клубі «Універ». А потім сталося непередбачуване - під час змагань я отримав травму і змушений був розпочати тренерську діяльність, яку продовжую і зараз. Треную аматорські колективи, які беруть участь у різноманітних змаганнях м. Харків. Також працюю спеціалістом на навчально-спортивному комплексі «Каразінський». Наразі займаємося реконструкцією спорткомплексу, який, я переконаний, стане візитівкою спорту Харкова. Особисто беру участь у розробці даного проекту.
- Отже, Ви постійно проживаєте у Харкові, але ж ми знаємо, що і про Нову Водолагу не забуваєте.
- Зараз я відновився після травми і вже продовжую грати у футбол. До того ж, п’ять років тому до мене звернувся олександр Васильович Брижань з пропозицією стати тренером футзальної команди «Квадр». Погодився, маючи рішучі наміри. За короткий проміжок часу ми змогли налагодити навчальний і тренувальний процеси з фітнесом і тактикою гри. Тричі на тиждень хлопцям доводилося їздити в Харків. І це дало свої плоди. За короткий проміжок часу вони стали однією із найперспективніших футзальних команд Харківської області.

У 2017 році нам вже вдалося виграти третю лігу Кубку ФК «Універ» (головний футзальний турнір області) та вперше взяти участь у змаганнях Neymar Jr's Five. Здобувши перемогу у відбіркових матчах у Харкові, у Києві ми вибороли бронзові нагороди.
- Та найуспішнішим у футзальному періоді «Квадра» був для вас 2018 рік.
- Дякую за Вашу обізнаність. Дійсно, тоді наша команда «Квадр» стала учасником першої ліги Кубку ФК «Універ». У квітні місяці вона взяла участь у Кубку регіонів (другому за значимістю аматорському чемпіонаті з футзалу, який проходив у м. Суми ). Там ми посіли почесне 3 місце, обігравши сильні команди з різних міст України.

kvadr1

У півфінальному матчі зустрічалися із командою «Атлетик» (м. Бровари) і продемонстрували рівну гру, уступивши лише один гол. Потім стали призерами цього турніру. У скарбничці наших досягнень і перемог були незабутня Бразилія (Neymar Jr's Five), успішна переможна гра у Києві.

Найбільш успішними гравцями були Роман Ольховський, Владислав Онацький, Володимир Гармаш, Владислав Крохмаль, Олексій Семикрас, Костянтин Ковтун.

- Ось ми і підійшли до того часу, коли була створена ФК «Водолага», що стала візитівкою нашого селища. Одним із ініціаторів її створення були і Ви.
- Як тільки у нас з’явився такий задум, ми відразу поділилися своїми планами із Нововодолазьким селищним головою Олександром Сергійовичем Єсіним. Він нас підтримав і в подальшому ми завжди отримували від нього допомогу у забезпеченні транспортом, вирішенні інших організаційних питань.
Мені дуже імпонують люди, які тримають слово і виконують всі домовленості. З цієї точки зору у нас не було жодної проблеми. Я радий, що до складу команди входять мешканці Нової Водолаги, мої талановиті, спортивні, завзяті земляки. Тренування відбуваються раз на тиждень у Новій Водолазі. Команда заявила про себе на чемпіонаті Харківського району з футболу у квітні 2019 року. І хоч гравці були, в основному, новачками, а змагання були серйозними, все ж нововодолажчани зуміли достойно представити себе і посіли четверте місце. Цей результат, як для дебютантів, є досить успішним. Наші гравці отримали досвід, зміцніли і поставили перед собою завдання у наступному сезоні увійти у трійку кращих. ФК «Водолага» також у нинішньому році брала участь у чемпіонатах та кубках Нововодолазької ОТГ і змогла вибороти першість та отримати кубок.fk vodolaga
Нещодавно відбулося закриття футбольного сезону, у якому взяло участь шість команд. Окремо мені хотілося б висловити щирі слова вдячності за розуміння і підтримку начальнику відділу культури, туризму, молоді та спорту Нововодолазької селищної ради Наталії Євглевській, Сергію Щербині, Ігорю Абрамовичу, Роману Ольховському. Вони - наші однодумці і перші помічники у всьому. До речі, хочу зазначити, що зараз я мешкаю у Харкові, але щоразу, коли приїжджаю у Нову Водолагу, я повертаюсь додому. Моє селище було і залишається для мене рідним. І мене приємно вражає те, як воно змінюється на краще, скільки уваги приділяється розвитку спорту, скільки зводиться нових об’єктів. Видно, що громада живе, розвивається і невпинно рухається вперед.
- Кілька слів, будь ласка, про Ваші плани на майбутнє.
-Я дуже хочу, щоб Нова Водолага мала конкурентоспроможну футбольну команду, яка буде гідно представляти наше селище на змаганнях найвищого рівня. Мрію, що і футбольна культура розвиватиметься і на заповнених стадіонах люди зможуть не тільки подивитися футбол, але і гарно провести дозвілля. Хотілося б, щоб у нас була нова сучасна арена, яка б стала осередком спортивного і культурного життя громади. А ще, на мою думку, важливо налагодити перехід із юнацького спорту у дорослий. А то виходить так: дитина навчається у школі, активно відвідує спортивні секції. А підросла і все це припинилося. Це, так би мовити, із моїх глобальних планів. А із повсякденного - вирішення проблеми щодо форми для футболістів. Цей сезон вони догравали у формі, яку надала команда «Ветеран». Іншу купили уже не нову. То ж на майбутній сезон хочемо придбати новий комплект форми. Також це підготовка до нового сезону, участь у зимовій першості області та селекційна робота. Сьогодні я виношую багато цікавих ідей. Одна із них саме пов’язана із Новою Водолагою. Планую створення відеороликів про селище та нововодолажчан, які тут мешкають . Хочу, щоб більше людей знали про наше чудове селище.
- А кому б Ви сьогодні хотіли сказати слова вдячності за допомогу в організації і проведенні змагань?
- Селищному голові Олександру Єсіну, Інтернет-провайдеру «Білбері» (керівник Олексій Паньковський) та фірмі ЛНК «Лідер» у Новій Водолазі (керівник Олексій Семикрас).
- І наостанок, Ваші побажання нововодолазьким футболістам.
- Ніколи не здавайтеся і не зраджуйте свою мрію. Навіть якщо не станете професійним футболістом - грайте для свого задоволення, підтримуйте здоровий спосіб життя, не забувайте тренуватися, постійно ставайте кращими. Вірю, що у нашій громаді завжди буде кому відстояти честь у футбольних змаганнях.
- Дякуємо за змістовні відповіді і щиро бажаємо, щоб Ваші наступні перемоги були такими ж блискучими, переконливими та яскравими!

"ВОДОЛАЗЬКИЙ КУР’ЄР" № 33 від 02.11.2019 року

­